- огрубілий
- [огруб’і/лией]
м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
огрубілий
Смотреть что такое "огрубілий" в других словарях:
огрубілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
огрубілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до огрубіти … Український тлумачний словник
огрубілість — лості, ж. Стан за знач. огрубілий … Український тлумачний словник
огрубіло — Присл. до огрубілий … Український тлумачний словник
дублений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до дубити. 2) прикм. Який піддавався дубленню. 3) прикм., перен., розм. Обвітрений, огрубілий (про шкіру обличчя, рук і т. ін.) … Український тлумачний словник
продублений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до продубити. 2) у знач. прикм., перен.Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини) … Український тлумачний словник
